БІОАДЕКВАТНА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ШКІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН - ІНСТРУМЕНТ ДО ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО ПІЗНАВАЛЬНОГО СТИЛЮ УЧНЯ

З народженням кожної людини в світ вноситься щось нове, чого  ще не було, щось первозданне і неповторне.
Обов'язок кожного – знати і не забувати, що він єдиний у своїй якості і ніколи не з'явиться хтось такий, як він,
адже якби  вже був  такий як він, то не було б необхідності в ньому самому
                                                (Мартін Бубер)

НАЙВАЖЛИВІШИМ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ ЗАВЖДИ БУЛО ПИТАННЯ: ЯК?

• Як  викликати  інтерес до навчання?

• Як підвищити мотивацію?

• Як досягти активності учнів на уроці та одночасно  забезпечити високий рівень засвоєння навального матеріалу?

• Як забезпечити успіх кожного учня?

• Як  ефективно використати в роботі нові методи та технології навчання,спрямовані на підвищення якості навчання?

ЯК НАВЧАЮЧИ ВСІХ, НАВЧИТИ КОЖНОГО?

  Останнім часом освіта значно змінюється, що в вочевидь пов’язано з намаганням здійснити на практиці пріоритетний розвиток особистості кожного учня.

  Успіх у навчанні повинен бути досягнутий кожною дитиною, кожним учнем, адже освіта, образно кажучи, - це квиток у майбутнє.

 Тому основним завданням педагога є допомогти учневі найбільш ефективно засвоїти інформацію, навчити застосовувати її на практиці, надати кожній дитині педагогічну допомогу з метою розвитку її особистісних психологічних ресурсів. Для цього необхідний персональний підхід до кожного. Він набагато продуктивніший, ніж пошуки досконалих технологій. Адже жодна з технологій чи жоден з методів не підходять абсолютно для всіх учнів.

  Успішність організації навчально-виховного процесу визначається не знанням рівня пізнавальних можливостей учня, а знанням його навчальних переваг під час сприйняття, мислення   та інших пізнавальних процесів.

  Діти різні  і навчати їх треба по різному,  виходячи з персональних пізнавальних стилів та створюючи умови комфортних для них пізнавальних ситуацій.

  Для виділення  індивідуальних відмінностей в пізнавальній діяльності учнів в умовах шкільного навчання було введено поняття «стилі учіння» - це індивідуально-своєрідні способи засвоєння інформації в навчальній діяльності або притаманні даному учню стійкі способи взаємодії зі своїм освітнім середовищем.

  Індивідуальні відмінності  в стилях учіння зумовлені існуванням функціональної асиметрії півкуль головного мозку. Точніше існуванням півкульної спеціалізації, що характеризується якісно відмінними способами сприйняття  та обробки інформації.

               ОТЖЕ, ДВІ ПІВКУЛІ – ДВА ТИПИ МИСЛЕННЯ – ДВА  СТИЛІ НАВЧАННЯ. 

  Права півкуля – відмінний конструктор. Здатність на основі частин малюнка екстраполювати ціле зображення – функція правої півкулі. Права півкуля впевнено виявляє абсолютно однакові малюнки. Лівопівкульним людям, навпаки, легше даються завдання з пошуку відмінностей. Ліва півкуля  обробляє інформацію по частинах, дотримуючись суворої черговості аналізу деталей. Правопівкульні люди володіють прекрасною просторовою орієнтацією, почуттям тіла, високою координацією рухів. Лівопівкульні мають почуття часу, м’язово витривалі. Права півкуля  прекрасно справляється з різними завданнями на узагальнення і систематизацію А от здатність  до активного відтворення мовлення у правої півкулі виражена значно слабкіше, ніж до розуміння слів. Діти з домінуванням правої півкулі не контролюють правильність своєї мови. Види діяльності, що вимагають постійного самоконтролю, виконуються ними погано. В усному мовленні можуть виникати проблеми у граматиці та підборі слів. Можливі смислові пропуски, особливо, якщо правопівкульний учень ще й імпульсивний. Діти з домінуванням лівої півкулі, навпаки, контролюють своє мовлення.  Отже права півкуля – база образного мислення – охоплює світ явищ у всьому його багатстві та  розмаїтті. Ліва півкуля – база абстрактного мислення – шукає і знаходить у цьому світі гармонію причин і наслідків.  Ось наскільки вони різні!

  Говорячи про «стилі учіння» не можна  залишити поза увагою способи сприйняття інформації. У кожного  учня визначається провідний канал сприйняття інформаціі, їх когнітивний стиль. Деяким  учням хочеться бачити вашу думку – візуальний (зоровий) спосіб сприйняття інформації.
Деяким хочеться чути вашу думку – аудіальний (слуховий) спосіб.
Деяким хочеться випробувати або відчути те, про що ви ведете мову - кінестетичний спосіб (навчання з власного досвіду).     

               

                    Заступник директора з навчально-виховної роботи Орільського НВК Запрій Наталія Миколаївна